Крок у реальність: ігрові фігурки улюблених персонажів

Час не стоїть на місці, і технічний прогрес щоразу більше проникає в наше життя. Ще вчора діти гралися на вулиці в «хованки», малювали в зошиті поле для «морського бою» і стрибали в класики. Сьогодні ж хлопчики та дівчатка не випускають ыз рук телефон або сидять за комп’ютером, виконуючи місії у відеоіграх, долаючи нові рівні вигаданої реальності.

Давайте ж розберемося, корисні чи шкідливі цифрові гри для дітей. А ще постараємося дізнатися, як частини віртуального світу можуть реалізуватися і стати абсолютно матеріальною іграшкою, яка принесе користь дитині. Адже колекційні фігурки вже так полюбилися юним геймерам, що знаходять своє втілення не тільки в статуетках. Персонажі популярних відеоігор прикрашають рюкзаки, ручки, олівці, пенали, гаманці, подушки та інші предмети.

Ігрові фігурки: улюблені персонажі відеоігор у реальному світі

Захоплюючись віртуальною грою за комп’ютером, діти часто наслідують кумирів, тобто героїв, на яких вони намагаються бути схожими. Виробники дитячих іграшок виготовляють фігурки, моделі яких виходять неймовірно схожими з екранними прототипами. Ось найпопулярніші з них:

Mario. Розроблена компанією Nintendo комп’ютерна гра стала успішною медіафраншизою, а головного героя знають усі — і діти, і дорослі. Компанія LEGO створила серію наборів для відтворення сюжету з додатковими деталями та рівнями. Стартовий комплект містить фігурку головного персонажа водопровідника Маріо з інтерактивними функціями, який має подолати різні перешкоди в додаткових наборах, щоби врятувати принцесу.

Fortnite. Цікава стратегія з яскравими персонажами підкорила серця юних геймерів. Американська фірма Jazwares виробляє колекційних ігрових героїв з унікальною конструкцією тіла на шарнірах. Завдяки точності відтворення деталей, артикуляції, змінним обличчям, зброї статуетки дуже популярн серед фортнайтерів. Діти можуть повторювати улюблені сцени із цифрового світу в реальності. А компанія Funko Pop адаптувала комп’ютерних героїв під японський стиль «чібі», і випускає статуетки з непропорційно великою головою й маленьким тулубом.

Minecraft. Завдяки мінімалістичному дизайну, свободі творчості в будівництві споруд із блоків, наявності різних режимів — гра отримала безліч нагород і любов користувачів. Майнкрафт втілюється в багатьох формах, наприклад, м’яких іграшках персонажів, фігурках деталей і зброї, рюкзаках, пеналах і гаманцях від виробника J!NX, а також серії конструкторів LEGO різних локацій і ігрових персонажів.

Roblox. Ця платформа для створення ігор, персонажів, різних предметів дає змогу дитині продемонструвати свій творчий потенціал та широту мислення. Колекційні моделі героїв компанії Jazwares обладнані рухомими кінцівками, можливістю тримати предмети в руках та різними аксесуарами в комплекті. Нехай ваш малюк придумає нове застосування для цих іграшок, крім відомого сюжету комп’ютерної забавки.

World of Tanks. Цікавий симулятор з елементами стратегії розвиває швидкість реакції малюка, сформує вміння мислити на перспективу, а ще навчить його керувати військовим транспортом. Польський виробник іграшок COBI створює танки, а компанія Wargaming — атрибутику, наприклад, м'які іграшки, з якими дитина придумає безліч сценаріїв у реальному світі.

Користь і шкода комп’ютерних ігор: розвінчуємо міфи

Левова частина батьків вважають, що віртуальні ігри розвивають у дітей агресивну поведінку, несприйняття реальності та агресивні почуття. Насправді ж такі стани виникають не від гри, а залежності від віртуальності. Саме вона викликає в дитини:

• забудькуватість щодо обов’язків перед школою, батьками, домашніми справами;
• трату грошей на платні послуги та продукти;
• неправильне харчування, нерегулярність прийомів їжі;
• через небажання відволікатися від монітора відмову від здорового сну;
• біль у спині, печіння в очах, головний біль через брак зарядки й перерв.

Якщо ж подивитися з іншого боку, правильно організувавши дозвілля дитини за комп’ютером, то користь відеоігор очевидна. Вони:

• Підвищують соціальну активність. Як би парадоксально це не звучало, але таке твердження доведено результатами досліджень. У 2010 році опитали 1102 підлітків від 12-ти до 17-ти років щодо їхнього комп’ютерного та соціального життя. Виявилося, що лише 24 % грають на самоті, а 65 % — із друзями в команді.
• Покращують швидкість мислення та реакцію. Гравець швидше аналізує, класифікує й порівнює інформацію, тому може миттєво прийняти рішення й діяти.
• Підвищують уважність. У когнітивній психології відомий «ефект зворотного маскування», коли людині показують картинку, а через 50 мілісекунд другу. Дослідження показали, що звичайна людина не встигає зрозуміти, що було на першій, а геймеру це під силу.
• Збільшують обсяг поміченого оком. Часто в комп’ютерних іграх важливі деталі, адже від них залежить здоров’я та життя ігрового персонажа. Тому увага гравця не концентрується на одній дії, а вловлює те, що відбувається навколо.
• Мотивують максимальною залученістю. Письменник Грег Топпо, автор книги «Гра вірить у тебе: як відеогра може зробити наших дітей розумнішими» стверджує, що спеціалізовані цифрові забавки допомагають скоригувати залученість школярів у навчальний процес та оживити уроки.

Різноманітність корисних комп’ютерних ігор для дітей

Є багато видів ігор для гаджетів, які допоможуть розвинути розумові процеси, увагу, уяву, моторику, пам’ять, логіку, творчі навички дитини. Чим корисні комп’ютерні ігри:

Стратегії навчать малюка будувати міста, добувати ресурси, керувати армією, прораховувати свої дії на кілька кроків уперед.

Головоломки розвинуть логічне мислення й пам’ять, даючи завдання скласти малюнок або знайти відмінності.

Квести принесуть користь у пошуку нетипових рішень для подолання перешкод, щоби досягти певної мети.

Симулятори створять максимальну реалістичність гонщика під час керування автомобілем або космічним кораблем просто сидячи перед комп’ютером, підвищуючи швидкість реакції гравця й розвиваючи його просторове мислення.

Ви все ще не впевнені, чи варто грати в комп’ютерні ігри? Однозначно так. Вони стануть чудовим помічником у процесі розвитку дитини. Але варто пам’ятати і про тимчасові норми і стежити за їхнім дотриманням, щоби не нашкодити здоров’ю молодого організму. Скільки можна сидіти за комп’ютером:

• 5 років — до 20–30 хвилин на день;
• 6 років — 30–40 хвилин на день;
• 7–9 років — 1 година на день;
• 10–12 років — 1 година 20 хвилин на день;
• 13–16 років — від 1,5 години до 2 годин на день.

І не забувайте про перерви на фізичну активність та гімнастику очей кожні півгодини. Фахівці рекомендують грати, контролюючи поставу, рівень освітлення та свіжість повітря в приміщенні. А ще дуже важлива позиція монітора комп’ютера, відрегулюйте його положення так, щоби відстань від очей становила не менше 50–60 см.

Дотримання таких простих правил зробить час за комп’ютером у дитинстві не тільки цікавим для малюка, а й пізнавальним і таким, що принесе радість та користь.

Автор статті: Оришко Богдана