М'які іграшки для дітей, і як знак уваги
Напередодні дня серця і загального святкування любові — 14 лютого, хочеться поговорити про символи та асоціації.
Вже давно живе добре і миле кліше — нерозривний зв'язок дня Св. Валентина з букетом квітів, плюшевим ведмедиком і незмінною листівкою—валентинкою. Це не випадковість.
Адже саме м'які іграшки асоціюються з турботою, ніжністю, щирістю, а одже і з самим дитинством.
У кожної дитини є свій цілий фантазійний світ. Який, в першу чергу, наповнюють всілякі види м'яких іграшок. Від класичних ведмедиків Тедді до новеньких романтичних Jack & Lin.
Пізнання світу через плюшеві іграшки
Саме сплюшки стають першими товаришами, захисниками і напарниками карапузів. Приємні на дотик, вони покликані до тактильного навчання малих. Вдивляючись у них, дитина досліджує і себе, складає уявлення про свої можливості. Так починається пізнання світу.
Стефанія в свої 4,4 рочки досі ніжно береже 1—шого зайченя біля своєї подушки. Це дуже багато для мене. Про турботу, про дитинство, про прихильності і відданість.
Ну і, напевно, у неї є свої спогади, милі серцю, пов'язані саме з цим вухатим.
У кожної дитини, як і в кожної людини, є свої уподобання у різні періоди життя. Наприклад, зараз Стефі обожнює рольові ігри з Барбі, Монстр Хай і подібними, захоплено малює, вчить вірші і фантазує. При цьому, вона завжди шанує власний ритуал вкладання в ліжко. Для нас, це значить вибрати які плюшеві друзі будуть спати з нею. Ну і звичайно ж, є м'які іграшки серії Lucky Mimi, з якими цікаво грати дівчатам 4—6 років. Переодягати, створювати нові сюжети. Цуцики, з цієї колекції, одягнені в стильні костюми, а їх бантики і хвостики підкорять будь—якого. Про них будуть мріяти всі принцеси.
Як на мене, одне з головних покликань іграшок – виховання почуттів. Вони стають для дитини друзями у іграх, де з ними можна діяти так, як заманеться, і ніхто не буде засуджувати. Найчастіше, діти програють свої переживання в різних ситуаціях.
Малюки наслідують в діях дорослих: так само купають, одягають, співають, цілують, обіймають. Це те саме тренування життєвих навичок. Досі пам'ятаю, як в свій рочок Стєша цілувала п'яточки своїм ведмедикам. Так само, як я це робила їй самій, перед сном. :))
Заглянемо глибше
Дітки трохи старше вже відображають ситуації з сім'ї, саду, гуртків.
Те, як буде себе вести дитинча з іграшкою, залежить і від її вигляду. Більш м'які риси обличчя, велика голова, пухлість – викликають турботу, заступництво. Ось чому так приємно спати саме з плюшевими іграшками. Гладити, обіймати, зариватися носом в затишне м'яке тільце надійного друга.
Семік в 1,4 року із задоволенням обіймає Тедді та величезного зайця—титана. Валяється з ними, регоче і тягає за собою. Ще більше його приваблюють звірята з вбудованими різними мелодіями.
Різниця у ставленні дочки до м'яких іграшкок і сина поки що не велика. Відмінності скоріше в силу віку і «складності» ігор. Хоча, ви ж розумієте, наскільки необхідною стає що—небудь у руках сестри або брата?! :)) Це життєво важливо дістати той же час))) Тут вони єдині.
Серцевий імпульс або серцю не накажеш
Мені розумом не збагнути, як саме малюки обирають своїх фаворитів. Напевно «іскра» — не інакше))) Часто буває, що я пропоную одне, а вони вже вхопилися за інше. З нами досі живе слон—страшко, придбаний у випадковому магазині. Без сумнівів, він був самим дивним персонажем цієї лавки. Стєша його обожнює. Чесно кажучи, можна лише здогадуватися чому.
Всі ці ведмедики, зайчики, котики, собачки формують у дітей поняття про добро і зло, допомагають у розвитку фантазії. Особливо якщо у них не дуже опрацьовані риси обличчя. Це змушує дитячу уяву працювати на повну, тому що надає змогу самому вигадати настрій ляльці.
Можливо, чимось дуже особливим наділила цього слона моя чарівна дочка. Тим, що я вже не бачу, а тільки відчуваю у відображенні її очей.
Коли ти як зазвичай, тільки вже дорослий
Іноді, я прямо—таки відчутно доторкаюся до власного дорослішання. Коли ділю іграшки на «гарні» і не дуже. Адже їх привабливість набагато глибше, а я буваю такою поверхневою.
На мій погляд, дуже важливо підтримувати дитячі ігри, разохочувати фантазію. Це те мале, чим ми можемо підтримати наших діток і через що висловити наші власні почуття.
Так що ж купити?
Не знаю як саме вибрати «ту» іграшку. Впевнена, що дуже класно «зайде» те, що вдасться роздобути з якоїсь нової колекції, може «зі своєю історією», або з мультика (який подобається дитині) – такий подарунок оцінить кожен.
До речі, як дитина, так і дорослий. Адже всі ми родом з дитинства. І страшенно важливо дозволяти собі бавитись, грати, скидати всю відповідальність батьківства (хоча б на час гри).
Ставати самим відкритим і добрим другом своїм дітям, отримуючи щире задоволення від процесу, близькості і створення своєї нової спільної «історії» з малюками.
Гей, хто дарує! Ти краще за всіх
Одним словом, дорогий мій чоловік, приносячи сюрпризи дітям, ти досі даруєш цілий чарівний світ і мені.
Тож, любі мої, на день закоханих, до подарунку, обов'язково додайте не тільки листівку, а ще й іграшку:
- чоловікові — олов'яного солдатика, робота або залізну дорогу, про яку він так колись мріяв.
- а дружині — того ведмедя, який про твою любов і ніжність до неї.
Ніколи не пізно мати щасливе дитинство!
Вирушайте в дитячу. Знімайте свої серйозні обличча ділових людей. Гайда просто від усього серця грати і веселитися зі своїми дітьми.
Це і є любов.
Це і є привід святкувати кожного дня.
Нехай нам з вами завжди буде дуже тепло і по—доброму від усвідомлення, як нас кохають, які ми унікальні, неповторні і як схожі з нашими дітьми.

Автор статті: Соня Павлова, головна в UAmade