«Кельтські сутінки» — це екскурсія в край фейрі, істот, що ведуть рід від давніх богів і не належать ні до сил світла, ні до сил тьми, у країну духів і привидів, а отже — в саме серце Ірландії, де народні вірування сягають туманної прадавнини, де ще зберігся дар візіонерства і де з потойбіччям заведено не ворогувати, а «обмінюватися люб’язностями».
Нотатки фольклориста, який ретельно і захоплено записував оповіді селян, пересипані тут проникливими коментарями письменника, який і сам мав візіонерський досвід.






