Ця книжка — про «золоту пору» юності письменника в добу Ваймарської республіки, що постала на руїнах програної Першої світової війни і стрімко котилася в економічну та політичну прірву, коли від наростання диктатури, терору й війни ще виходило ховатися за шкільними стінами, втікати на велосипеді, зариватись у книжки.
І попри розуміння, що катастрофа чигає попереду, вже вистачало сили опиратися повсюдному тиску так, щоб лишитися одним із трьох на всю гімназію, хто псує статистику і не вступає до гітлер’юґенду.