Лінійки — базовий вимірювальний інструмент для школи: ними міряють відрізки, проводять прямі й підкреслюють у зошиті. У розділі представлені пластикові моделі різної довжини, а також гнучкі, ударостійкі та складані варіанти й комплекти з кількох предметів. Різниця між ними зводиться до трьох речей: довжини, жорсткості матеріалу й того, як нанесена шкала.
Які лінійки є в розділі?
За конструкцією моделі помітно відрізняються за тим, як довго виживають у пеналі.
- Класичні жорсткі — рівна пластикова пластина, найтонша й найлегша. Дає найточнішу пряму, але ламається, якщо на неї сісти або зігнути.
- Гнучкі — з пластику, який згинається і повертає форму. Переживають тиск у переповненому пеналі, проте під час креслення трохи пружинять, тому їх притискають щільніше.
- Ударостійкі — товщий і в'язкіший пластик, який не тріскає від падіння. Важчі за звичайні, зате не потребують заміни серед року.
- Складані — довга модель на шарнірі, яка складається вдвічі й у складеному вигляді займає стільки ж місця, скільки коротка.
- Комплекти на 3–5 предметів — вимірювальний інструмент іде разом з іншим креслярським приладдям в одному пакованні й одному дизайні.
Окремо трапляються моделі з м'якого силікону у формі браслета: вони не для точного креслення, а для вимірювань «на ходу» й носіння на зап'ясті.
Яку довжину обрати?
Довжина — головний практичний критерій, і вибирають її не «на око», а під формат зошита.
- 12–15 см — вміщується в будь-який пенал і перекриває ширину сторінки А5. Робочий мінімум для щоденних завдань.
- 20 см — закриває ширину аркуша А4 майже повністю, зручна для таблиць і креслень у зошиті великого формату.
- Складана 15/30 см — у розкладеному вигляді перекриває довгу сторону А4, тобто дозволяє провести лінію через увесь аркуш без переставляння.
Практичне правило: коротка лінійка має вміщатися в пенал у горизонтальному положенні, а не впиратися в стінки — інакше вона першою тріскає біля нуля.
Шкала: на що дивитися?
Ціна поділки в шкільних лінійках — 1 мм, підписані сантиметри. Але точність визначає не сама шкала, а дві деталі.
- Перша — де стоїть нуль. У частини моделей він збігається з краєм пластини, у частини зміщений на кілька міліметрів усередину. Другий варіант надійніший: збитий чи потертий торець не впливає на вимір, бо початок відліку захищений. Плутанина тут дає системну помилку в кілька міліметрів на кожному відрізку.
- Друга — спосіб нанесення. Врізані або глибоко надруковані риски залишаються читабельними весь рік, поверхневий друк стирається від тертя об інше приладдя. Тонований і прозорий пластик читаються по-різному: прозорий дає бачити лінію під інструментом, тонований трохи цю видимість знижує.
Матеріал, край і нековзність
- Товщина краю — надто товста грань відводить стрижень убік, і лінія йде не по риску. Для точних побудов зручніший скошений робочий край.
- Нековзне покриття — рифлена або гумова вставка на звороті не дає інструменту з'їжджати під натиском.
- Вирізи для пальців — заглиблення по центру дозволяють притиснути пластину, не тримаючи пальці на робочому краї.
Для геометричних побудов вимірювального інструмента самого по собі мало: кути відкладають через транспортири, а прямі кути й паралельні — через трикутники. Лінія виходить чіткою тільки з підточеним грифелем, тому для креслення беруть твердіші олівці, ніж для малювання.
Зберігання й догляд
Пластик псують не вода, а тиск і нагрівання. Залишена на сонці або біля батареї пластина веде, і робочий край перестає бути прямим — перевірити це можна, приклавши інструмент до будь-якої свідомо рівної грані. Мити достатньо вологою серветкою: спирт і розчинники змивають друковану розмітку.
Носити краще в окремому відділенні, а не разом із ключами — подряпини на шкалі заважають більше, ніж здається. Якщо інструментів кілька, під них підбирають пенали на дві стулки або з жорстким відсіком, а для роботи — зошити з рівним, не пожмаканим краєм блоку.
