Книжка «Квіти біля четвертого» розповідає про те, за чим так тужить прабабуся, щось видивляючись із вікна багатоповерхівки.
Десь на квітучому Поліссі назавжди покинуто її хату. Катастрофа відібрала не тільки дім, а й життя близької людини — як іще безліч життів.
А її, вимушену нашвидку евакуюватися, затаврувала «чорнобилькою».
Що є тепер? Трави, що пахнуть рідними краями, і онуччині малюнки — як ті, які творила ще одна «чорнобилька» Марія Приймаченко.
Онуці прабаба й розповість свою щемку історію.