Друга книга щирої та романтичної дилогії «Пісня серця», яка гарантовано завершується «жили вони довго й щасливо».
Кел вважає, ніби те, що трапилося з Люсі, — його провина. Він замикається в собі. Попри шалене бажання бути з дівчиною, дає їй зрозуміти, що стосунки між ними неможливі. Хлопець перекреслює все, адже відчуває огиду до того, як вчинив із Люсі.
Кел песимістично переконаний, що хепіенд — не для нього. А Люсі — оптимістка, хоч і з розбитим серцем. Вона — сонячне проміння для похмурого і змученого Кела. Дівчина готова боротися за двох. Та чи готовий Кел заради неї відпустити своє минуле?