Книжка «Микола Джеря» - повість, в якій І. Нечуй-Левицький описує важке життя селян-кріпаків у царській Росії, їхню хаотичну боротьбу проти гноблення.
У ній автор вдало поєднує колоритні народні персонажі з яскравими характерами та гармонійні описи природи.
Головний герой — Микола Джеря, чесний, працьовитий селянин, який не може миритися з панським гнітом і свавіллям. Він сміливо виступає проти поміщика, через що змушений покинути рідне село й жити на заробітках.
У творі показано, як кріпацтво руйнує життя людей, знецінює працю, принижує гідність.
Повість має глибоке соціальне звучання, порушує питання волі, честі, страждання і боротьби.
Образ Миколи Джері — це уособлення незламного духу українського селянина, який, попри всі труднощі, не зламався і залишився людиною з чистим серцем і високими моральними принципами.