Книжка «Школа монстренят. Том 2. Досі намагаємося читати» розповідає про Лузяру, ганьбу школи монстренят.
Здається, він не розуміє, як саме треба тут учитися. Бути чемним, приходити вчасно, виконувати домашні завдання, читати на дозвіллі — не потрібно. Це порушення правил школи.
А правила такі: заборонено бути пунктуальним, бути мудрагелем, працювати, митися, прибирати — і багато всякого іншого. Невже це так важко?
Малюк, який будь-де був би відмінником, тут просто сором для всіх вчителів. Батькам теж не вдається його перевиховати. Звідки він узагалі такий взявся?
Чи вдасться Лузярі залишитися собою і знайти друзів? Чи він таки муситиме стати зразковим монстренятком-непослухом, дорослим монстрам на радість?